Sceloporus horridus
Sceloporus horridus | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець S. horridus
| ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Sceloporus horridus Wiegmann, 1834 | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Tropidolepis horridus Sceloporus spinosus horridus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Sceloporus horridus (жахлива колюча ігуана) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[2]. Ендемік Мексики.
Довжина жахливої колючої ігуани (без врахування хвоста) становить 8,6 см. Кілеподібна луска по всьому тілу надає цим ящіркам колючого вигліду, що відображено в їх назві. Жахливі колючі ігуани мають переважно світло-коричневе забарвлення. У самиць на спині є темно-коричневі круглі плями, а на голові червонуваті луски. У самців спина поцяткована світло-блакитними плямками. горло синє, поцятковане темними смугами, на нижній частині тіла є блакитні плями.
Виділяють два підвиди:
- Sceloporus horridus horridus Wiegmann, 1834;
- Sceloporus horridus oligoporus Cope, 1864.
Sceloporus albiventris раніше вважався підвидом S. horridus, однак був визнаний окремим видом[3].
Жахливі колючі ігуани поширені від Наярита і Халіско на схід до південного Сакатекаса і південно-західного Агуаскальєнтеса та на південь через Коліму і Мічоакан до центральної і північної Пуебли та басейну річки Бальсас в Герреро і Оахаці. Вони живуть в різноманітних природних середовищах — в лісах, чагарникових заростях, на луках і поблизу людських поселень. Живляться комахами. Самиці раз на рік відкладають яйця, в кладці від 8 до 15 яєць.
- ↑ BirdLife International (2016). Sceloporus horridus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 25 вересня 2023
- ↑ Sceloporus horridus у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Villa A., Martín F. and James C. Rorabaugh. Geographic Distribution: Sceloporus albiventris (western white-bellied spiny lizard) // Herpetological Review. — 2013. — Вип. 44 (3). — С. 475.
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |